Чому не співаєш ти, пташко?
Лебідко моя білокрила!
Навіщо зітхаєш так тяжко?
Голубонько рідная мила!
Ти тужиш, що вмить пролетіло
Сполохане бабине літо,
Його зупинити не вміла,
У полі вже зібране жито.
А осінь дощі сіє рясно,
Тремтить жовтий лист на долонях,
Не плач, моя Зіронько ясна,
Що сніг вже лягає на скроні.
Для мене завжди молода ти,
Любов моя щира й глибока.
Давай будем разом співати,
Лелеко моя синьоока.