Чому так боляче мені
Твоїх очей вогонь стрічати,
Сльозою тугу тамувати
При розставанні лиш на мить?
Як страшно мучитись, скорятись
Часу, умовностям людським.
Як довго, довго ще чекати
Розділені - ми неживі.
Твій сміх, і нахил голови,
Твій шепіт пристрасний,
твій крик,
Пісні володарки вітрів -
Усе карбується в мені,
Любов розжареним клеймить
Душа, зростаючи, щемить,
Сміється, плаче та болить...