Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2013/12/07/928
Наверно, ветер двери открывает –
Да нет, шаги слышны издалека.
Владелец чертит – линия кривая –
Святой и грешный, тяжкий путь в веках…
И храмов звон плывёт за город, дальше.
Очистит всё от скверны, злого сна.
Взойдёт любовь – она всегда без фальши –
В душе, что и достойна и ясна.
Владел он всем, но шёл и плакал горько
О всех утратах: в камне запеклись…
Был путь похож на Альпы…эти горы
Круты ль, пологи, стебли в жажде – ввысь –
Не знают шанса вытянуться в небо:
Скукожились во тьме корней концы.
Угасла, видимо, в ростках потреба...
Несутся тучи в сёдлах, как гонцы,
И манят вверх с собой: куда тут деться?
На этом свете ты один, как перст.
ТАМ ангелы, как маленькие дети,
Каким ты не дал жизнь, и сын – твой Крест…
Но он продолжил путь…дойти до точки –
Священный долг! Сквозь заросли обид,
Сквозь лавры он пророс, возрос из почки.
А Бог-Отец сдаваться не велит.
Оригинал:
Це ж, певно, вітер двері відкриває,
Та ні, бо чую кроки - звідкись йдуть.
Володар креслить, лінія крива є -
Його важкий святий та грішний путь.
Церков лунає дзвін за межі міста.
Очистить він від скверни й злого сну,
Зійде любов, мов хмара біла, чиста,
У душу тиху, гідну та ясну.
Володар з кожним кроком гірко плакав
Про втрати - все камінням пролягло,
Був схожий шлях на сірі, вперті Альпи,
Круті й пологі схили, де стебло
Не має шансу витягтись до неба,
Бо глушать світло, мерзнуть корінці…
Ростків немає – згасла їх потреба…
Несуться хмари в сідлах, як гінці,
І кличуть вгору, нічого блудити
У цьому світі, ти ж один, мов перст,
Там янголи - маленькі ніжні діти,
Яким не дав життя, бо син твій – хрест.
Та він продовжив шлях… Дійти до крапки –
Священний борг! Крізь терни слів-образ,
Крізь лаври доля вклалася у папки –
Щоденний звіт на спущений указ!
Фото из Инета