***

                На майдані коло церкви
                революція іде...
                П. Г. Тичина, «На майдані коло церкви...»

Моя Вкраїно, сестри мої, браття,
ви знову розкладаєте багаття...
Здається, мить — і буде кров струмком
чи ріками текти... І ви вінком
купальським на кладовищі хрести
прикрасите... Великої мети,
великих пращурів мої погані діти,
впустили злодія — то нині вам сидіти
уже не в себе, а в сирій в'язниці,
бо вам була Вкраїна до сідниці,
коли ваш "кум" пригрівся на ослоні,
на покуті... І ви тепер — на зоні,
чи на майдані ви, чи в рідній хаті...
Чому у вас прокинулось завзяття
лиш після поцілунків з бандюком,
якому над собою дали владу?
Ви зрадили себе, а нині зраду
приписуєте тим, хто шапки краде
чи розриває на дівчатах плаття?
Майдан, майдан... В Сірка очей та лиця
позичили либонь... Охаменіться:
не той козак, хто гречкосій чи воїн,
а той, хто честі власної достоїн,
хто не продав за кусень меч та плуг...
Ваш кум-в-законі нині не оглух, —
він чує вас і бачить. Він — боїться,
що ваша совість візьме та й проспиться,
і стане не йому законом — вам:
батькам та дітям, сестрам та братам!
...і завтра він боятиметься знов!..
Як стомиться боятись — буде кров...

                10 декабря 2013 г.
                23:11(Мск)