Коли весна в віконце стукне,
Тепло сподіване дихне,
I світ пробуджений зітхне,
А бруньками гілля набухне,
Коли весна в віконце стукне.
Тепло сподіване дихне,
I сніг струмки весняні змиють,
Очиці проліски розкриють,
I блисне сонечко ясне –
Тепло сподіване дихне.
I світ пробуджений зітхне
I в ніжних пестощах веснЯних,
Давно природою жаданих.
Цей час недовгий промайне,
I світ пробуджений зітхне.
А бруньками гілля набухне,
Та вогники кульбаб сяйнуть,
Джмелі найперші загудуть,
Холодний зимній вітер вщухне.
То й бруньками гілля набухне.
.Коли весна в віконце стукне,
Душа з природою в цей час
Засяє радістю для нас,
Та пролунає пісня гучно,
Коли весна в віконце стукне.