Осiннi думки
Богдан Кушнирик
Рятуємось усе життя від смерті,
хоч знаємо – від неї не втекти,
не відкупитися «долярами» в конверті
і не сховатись за чужі світи.
Про неминуче ще не знають діти,
живуть любов’ю юнки й юнаки,
але минає це спекотне літо
і нас лякають осені роки.
Гнітять гріхи і відчуття провини:
хтось не одну сирітку обікрав…
Не зупинити час ні на хвилину,
а ми ще маємо на завтра купку справ.
Чи встигнемо пошану заслужити?
Чи заслужили ми лягти під хрест?..
Ніхто не знає скільки йому жити
і хто прийде за нами із небес.
Не знаємо, то й боїмось дороги,
якою йти нам у таємний світ,
тому і день новий, як перемога
над наступаючою армією літ.
2013 р.
Богдан Кушнирик
Осенние мысли
(перевод с украинского языка)
Спасаемся всю жизнь свою от смерти,
Хоть знаем: от неё не убежать.
Помочь не смогут "доллары" в конверте,
И это нам давно пора понять.
О прошлом не тоскуют наши дети,
Живут любовью юные сердца.
Когда уходят вдаль мечты о лете,
Пугают нас осенние ветра.
Гнетут грехи и чувство сожаленья,
Ведь кто-то сиротинок обокрал.
Спешат часы, минуты и мгновенья,
А в мыслях и делах у нас - "завал".
Получим мы всеобщее признанье,
Заслужим ли у изголовья крест?
Придёт ли к нам с годами пониманье?
Когда за нами спустятся с небес?
Никто не сможет нам о том поведать.
Оставить надо в жизни добрый след.
И каждый новый день для нас - победа
Над армией неумолимых лет.