Дора Габе
Замріяно вдивлялася я в небо...
Замріяно вдивлялася я в небо –
там густо сяяли зірки,
умить одна з них, тиха і самотня,
вогнем взялась жарким.
То, мабуть, ти в цю мить на неї глянув
з країв далеких – чи це знак,
що наші взори чисті увібрала
і зазоріла так?
(переклад з болгарської – Любов Цай)
***
Оригінал:
Дора Габе
Унесено се вглеждах в небесата –
безброй звезди блестяха там,
една сред тях и бледна, и самотна,
в миг светна с ярък плам.
И ти ли в нея тоя миг погледна,
о друже, от далечен край –
та погледите наши отразила
така да засияй?