Мені хочеться бути малим вередливим дівчиськом,
Я б украла тебе у планети хоча б на годину
І сховала десь там, де повітря прозоре і чисте,
І де очі твої будуть щирі, немов у дитини.
Я б дивилась на тебе, як дивиться небо на море,
Несміливо і ніжно рукою торкнулась би шкіри…
З недосяжності зорі шептали б про те, що ми хворі,
І в долоні б без міри нам падали, мов сувеніри…
Я б горнулась до тебе так лагідно, щиро і близько!
Ми б розбили годинник, згубили б його десь у травах…
Тільки жаль, що не смію я бути маленьким дівчиськом,
І сховати тебе від усіх не дали мені права…