Під дахом неба голубого,
Де на землі казковий світ.
Знайшов в житті свою дорогу,
Мов хрест Господній шлях проліг.
Мов цвіт весни, вплітаю вірш у долю,
Як з джерела, наснагу серцем п’ю.
І з кожним словом роблю крок до Бога,
А з ним в житті живу, як у раю.
Душа слів поглинає більше й більше,
Моя від них мудріє голова.
Слова душі від Бога - наймиліші,
Бо земні вірші – то ГОСПОДА СЛОВА!