Яка казкова тиха ніч.
Сніжок дрібний літає.
Йдемо з тобою пліч-о-пліч,
Мороз вже відступає.
Горять так тьмаво ліхтарі.
І тінь в пітьму лягає.
Зірок не видно угорі,
Їх хмара закриває.
Повітря свіжістю п'янить,
Та холод не займає.
Чарівна неповторна мить
Теплом нас огортає.
Серця вистукують у такт.
Він наш, цей тихий вечір.
Між душами проліг контакт,
І темінь злила плечі.
Ішов би йшов з тобою в даль,
Знетямлений красою,
Але гірчить, щемить печаль, -
Не бути нам з тобою...