Жаба

Евгения Давыдянец
        (Жарт)

Посивів дід,а баба,ще нічого.
(Залишилось ще трохи в ній живого!)
Та й дід нівроку-зовнішнє лиш здав,
Ще й редьку гриз та зуби доламав.
На жінку дивиться і "давить"його жаба:
Таки ж гарненька ще у нього баба!
А це вже зовсім,клята,задавила:
"Ну,люба, ти й їси,немов, сліпа кобила!"
Сам тюрю смокче,а на зуби грошей шкода.
-Це,-каже,-в нас усіх така порода!
Розсердилась стара,вдяглась гарненько
У місто до дочки поїхала раненько.
Прокинувсь дід,а баба вже нема.
-Не бачила мою,-кричить,-кума?
Сам бігає,шукає по подвір'ю,
Волосся сиве вітер розвіває,наче пір'я.
-Із полюбовником втекла зміюка!
Зайшов у хату і дверима грюкнув.
Ввімкнувши "тєлєк",дивиться футбол,
А там якраз "Шахтар"забив "Динамо"гол!
Хоч трохи од душі та й одлягло:
"Ніде не дінеться,повернеться в село!"
І,справді,у дочки не забарилась,
З дарунками додому баба заявилась.
Дід радий,жінку ніжно обійняв,
За тридцять років в щічку-раз-поцілував.

Мораль: Не дослухайся жаби-
залишишся без баби!