Осенний призрак в стёклах витражей.
Забыто всё. Уйти – не оглянуться.
Умелец ты смертельных виражей.
Нам невозможно в мире разминуться.
Оригинал стихотворения Лины Костенко:
Стоять в шибках осінні вітражі.
Забути все. Піти - не озирнутись.
Ти здатен на смертельні віражі.
Ми не могли у світі розминутись.
Папка 23 - стихотворение 44