Та звідки беруться оті яничари,
Що підло так рвуть України могуть,
Державності світлу очорнюють суть,
Хоч часто рядяться також в шаровари?!
У чорних їх душах лише каламуть.
Блукають по світу немов ті примари,
Давно по них плачуть зачовгані нари,
Хай там угамують задавнену лють.
На жаль, тих запроданців є ще чимало,
Вони безпардонно жеруть наше сало
І мріють новий відродити Союз.
Даремні потуги, безрідні панове,
Уже непорушні вкраїнські основи,
А ваші атаки - жаління медуз!