Іван Переверзін
СЛОВА
Після довгого мовчання
линуть зливою слова,
мов яке зачарування
душу спраглу порива.
І лягли б вони прожогом
просто в вірш… Та що той спіх!
Я ж бо маю перед Богом
дати відповідь за них.
(переклад з російської — Любов Цай)
***
Оригінал:
Иван Переверзин
СЛОВА
После долгого молчанья,
после долгой немоты,
все слова как восклицанья
при явленье красоты.
И готовы уж потоком
хлынуть без оглядки в стих…
только я ведь перед Богом
буду отвечать за них…