— Дивлюся, доню, з сумом на світлини,
Твоїх не вистачає так пісень.
Тебе давно чекаю на гостини,
Приїдь, моя рідненька, хоч на день.
Тобі багато маю розказати,
Бо часу в мене обмаль вже, на жаль,
Ти так давно була у рідній хаті,
Мені ж пора збиратись в світлу даль...
— Скучаю за тобою так же само,
Ти, рідна, не засмучуйся лишень.
Роботи дуже багато, мила мамо,
Та не сумуй, приїду з дня на день.
Минули дні. Прокинулась раненько,
Далеко десь у церкві чути: «Дзень!».
Біжить, спішить обняти рідну неньку,
Бринить сльоза... Спізнилася на день…
Своїх батьків любіть і поважайте,
І звістку надсилайте їм щодень.
Їх бачити живими поспішайте,
Бо може бути це останній день...
13. 04. 2013
Фото з Інтернету
Свободный перевод собственного
стихотворения с украинского языка на русский
— На фото милое твоё смотрю я, дочка,
Любимая твоя цветёт сирень.
Уж спать пора. В окно заглядывает ночка.
Родная, погостила бы хоть день…
Тебе хотела бы о многом я поведать,
Боюсь, что не успею. Очень жаль…
Меня быстрее постарайся ты проведать,
Предчувствую, уйду я скоро в даль…
— Я также сильно по тебе скучаю, мама,
Каштановая часто снится сень.
Дела… Их много накопилось. Ужас, прямо!
Ты не грусти — приеду с дня на день!
Дочь собралась. Колокола звонят тревожно…
Фантом беды за нею, словно тень.
Нависли тучи вдруг, и мчатся с вестью чёрной...
К родимой опоздала… лишь на день…
Отца и мать любите нежно, почитайте,
И вести шлите чаще о себе.
Спешите... Видеть их живыми постарайтесь,
Чтоб не просить прощения небес…
20.03.2014 год