(перевод с укр.)
О солнышко вечернее, благодарю за день!
За ту усталость, что осталась чистой.
За тех лесов сияющий Эдем,
За василёк во ржи той золотистой.
За твой рассвет благодарю и за зенит.
За все мои горевшие зениты.
За то, что завтра снова зазвенит
И, что вчера останется забытым..
За небо чистое, за чистый детский смех.
За то, что мог, за то, что должен был.
Вечерний свет, благодарю тебя за тех,
Кто не свернул и душу не чернил.
За вдохновенье завтрашних идей.
За кровь, не пролитую в не свершенной битве.
О солнышко вечернее, благодарю за день!
И за потребу слова, как молитвы.
___________________________________________
Ліна Костенко
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.