Що є добро? Ти знаєш, знаєш.
Куди ідеш, чого чекаєш?
За небокрай, шукати долю,
Знайти собі жадану волю.
Щоби творить добро, творить…
Не треба, друже, говорить,
Не треба світ собі шукати,
Бо Батьківщина твоя мати.
Добрі діла не за морями,
Їх творять тут, їх творять з нами.
Ти до людей, немов до себе.
Не треба шукать зорі в небі.
Добро твори, не жди нагоди,
І не чекай у моря ти погоди.
Воно, добро – вернеться у стократ,
Немов брильянт на тисячу карат.
І не тримай у собі зла, воно для тих,
Сердець безмовних, кам’яних,
Що позабули батьківські поради,
Які забули чому вони раді.
Не уособлюйся до них, дитино.
Не забувай, що ти людина!