Присвячується Т. Г. Шевченку
до 200-річчя з дня народження
Не судилося Тарасу сватів засилати –
Тим подружнього життя не вдалося взнати,
Хоч і мав в собі постійно почуття і мрії,
Бо запали йому в серце карі очі, вії!
Не судилося!.. Віддали за іншого заміж,
Не стояв він нареченим на вінчанні в храмі.
Покотився шлях життєвий й дівчини журливо –
Гули вітри, вили бурі, не вщухали зливи!
Без діток і без онуків - самотня година!...
Малював свої картини і писав неспинно,
Бідкався за свій народ, землю любив рідну,
Яка мала таку ж долю, як і в нього, бідну.
20.01.2014
Картина Т.Г. Шевченка "Автопортрет"