В краю мого дитинства ти росла
На кожнім кроці, просто під ногами.
Тоді, здавалось, вулиці села
Вкривалися живими килимами.
І всі тебе безжалісно топтали,
І всі гусей та кіз в тобі пасли,
А що вже квітів кожен рік збирали!
В аптеку оберемками несли.
І знов ти розпускала візерунки,
І знову посміхалась серед трав,
І не чекала на винагороду.
Ніхто не цінував твої дарунки,
Твою красу ніхто не помічав.
А брали всі - немов з криниці воду.
Травень 1995/2018
Авторский перевод на русский:
http://stihi.ru/2023/02/18/336