Є така робота - провокатор.
Хай ганебна - кожному своє.
А чи знає мама, знає тато,
Де платню дитина дістає?
У бійців невидимого фронту
Граються. Та й платять ще, ти ба ж!
Тільки з тої гри вже мало понту,
Люди розкусили цей типаж.
Як в ефірі гімн державний ллється,
Цей на груди руку не кладе.
Бо нема у нього в грудях серця,
А натомість - смердиво руде.
Совісті немає і в помині,
Сором на обличчі не горить.
Цих ляльок вербують жирні свині
У страху позбутися корит.
Поганьбіться в натовпі ще трохи,
Покажіть свою смердючу суть.
Ви - помиї нашої епохи,
А помиї свині ж і зметуть.