***

Яка дзвінка погожа днина.
Яскраве сонечко сліпить,
А під ногами сніг скрипить,
Що землю вкрив немов перина.

Навкруг чарівна дивовина,
Що в даль розкрилену манить,
Аби впіймати щастя мить
Змогла замріяна людина.

Уже весною поле снить,
Притишине собі лежить,
Мов заколисане вітрами.

Це рідний край - Галичина,
Наш скарб і долі таїна,
Вона в серцях назавжди з нами!