Куди летіти одинокій птиці?
Чим напоїти невтоленний жаль?
Чим заспокоїти тривожні громовиці?
Кому залишити натомлену печаль?
Відмріяти усе. Відплакати. Віджити.
І зупинити свій політ у небесах.
Бо вже не може стільки сутеніти,
Коли тугу здіймаєш в небеса.
У дім востаннє понесли крилята.
...Але гніздо вітри вже рознесли...
І знову, знову треба відлітати.
Летіти вдаль. Але куди? Куди...
Летіти вдаль. Віджити. Відболіти.
Під сонцем свої крила обпекти.
Усе життя летіти й попеліти...
Кудись летіти і не бачити куди...