Зоряний лiтопис

Не Реальна
На планеті зима. Задрімали замети...
Одинока свіча і зірок небозвід...
Одинока свіча, як маленька комета,
Метушиться-вертиться - ніби хоче в політ!

...Пролітають роки - поспішає століття.
Епохальний полет - то незміряний крок.
Пролітають роки... Зовсім так непомітно.
І пліч-о-пліч стають між небесних зірок.

...Залишилася мить. І тривожиться свічка,
Бо усе йде туди, де нема вороття.
Довгождана хвилина - і ще одна зірка
В небеса полетить у літопис життя.