Важливо так у тому світі бути,
Щоб пусткою не звалося життя,
Щоб мати чиє серце пригорнути,
Усмішкою стрічаючи здаля.
Ти тінню доторкнувсь моєї тіні...
Хай перехрестям стануть наші сни,
Де будемо стояти завеснілі
І чистити майбутнього зірки;
Де поруч з нами спиниться у цвіті
Твоя й моя несміла ще любов,
І квіти намалює в нашім літі,
Й у тім світанку, що уже пройшов.
Невже тобі хотілося побути
На тій веселці, що була моя?
Наснилося... Пробуджуюсь... О, люди -
Хіба ж бо прокидаються з життя?
(Зображення з інтернету)