Підставив міст під зливу хвору спину,
Блищать перила рідкісним кольє.
В вікні міського фотоательє
Сумує в дощ красуня із світлини.
Їй до людей кортить під парасолі,
Набрид ліхтар – щоденний візаві.
Гілля полощуть липи вікові,
В калюжах краплі скачуть, мов квасоля.
Маніжить дощ із неба по вітрині,
Потік змиває з тротуарів пил.
Та змити сум не вистачає сил
Дощу з очей красуні на світлині.
01.2014
На фото картина Д.Кустановича