http://www.stihi.ru/2010/04/02/3125
В путь взрослый собрала, с собой не дав
Святого рушничка моя матуся.
Подумала она: домой вернусь я,
Окольными путями проплутав.
И не стелился рушничок у ног
На свадьбе с горьким клоунским весельем.
И отвращенье было мне похмельем…
…Не сбывшись, оберег не уберёг.
Тужу невольно: как же дальше быть -
Конец пошлёт знамения благие,
И вышьют рушничок на крест могильный?
Заранее ли мне его купить?
Оригинал
Не вишила мені в дорослу путь
Святого рушничка колись матуся,
Бо, думала, додому повернуся,
По манівцях проплутавши, мабуть?
І не стелився рушничок до ніг
На майже клоунськім моїм весіллі -
Була лише відраза на похміллі
Та знищений з корінням оберіг...
Оце тужу чомусь несамохіть -
Чи видасться хоча б кінець прихильний?
Чи вив'яжуть рушник на хрест могильний?
Чи купувать його заздалегідь?