Долонi

Лилия Боровик
Скільки тепла в цих долонях!
Жаль, що воно не для мене…
Як же п'янить і полонить,
Як же дарує натхнення!

Як же не хочу пускати!
От би забути про "треба"!
Згодна на будь-яку плату:
Ладна покинути небо;

Зійде планета з орбіти,
Вийдуть річки за кордони…
Птахом з крилом перебитим
Рухну з небес в ці долоні!

Хай розіб'юся об камінь,
Хай мене хвилі схоронять,
Лиш би ще раз до нестями
Жити в теплі цих долоней!