Легенд про нього не складають,
Проте герой для нас він вже –
Такі від бою не тікають,
Щоб відсидітись в «М» і «Ж».
Четверта сотня оборони –
Майдан живе своїм життям.
Аж раптом – «беркут»! Ні – ворони.
Всіх били. Жорстко. До нестям.
Ішов в атаку – не ховався,
Мав щит і палицю в руці,
На небезпеку наражався –
Сліди «травмата» на щоці.
Тут раптом спалах від гранати,
Веселка блимнула в очах.
А далі: бус, на вікнах грати
І всюди «беркут» лютий. Жах!
Над полоненим всі знущались –
Мороз, розділи до гола.
Всі самовпевнено всміхались,
І «фотосесія» була.
А він, як личить козакові,
Знущання, холод – все терпів.
Він не хотів людської крові –
Він жити людяно хотів.
В одних шкарпетках на морозі
Стояв і зовсім не тремтів.
Вже «смерть стояла на порозі»,
А він для правди жить хотів.
Хижацькі посмішки повсюди:
«Дивись, козаче в об;єктив!»
То «берку» лютий, то не люди
Перетворились на катів.
Людина-нелюд. Що є гірше?
Кати в погонах, хижаки.
На їхнім фоні Гітлер з Ніцше –
Це незлобливі малюки.
Як стародавні гайдамаки*
Людей катують вояки.
Як сіроманці-вовкулаки
В плямистій формі бандюки.
Для них «понятія» в законі.
За батю, тобто, «пахана»
Від люті очі аж червоні.
Попав в полон до них – хана!
Протистояння зла і волі,
Злочинців проти козака.
Та, краще смерть, а ніж неволя –
Козацька правда отака!
Козак устояв, не зламався –
Знов повернувся на Майдан!
І, хоч тортурам піддавався,
Не переміг його «пахан».
Козак вернувся до народу –
Він знов вернувся до своїх.
Він став пліч-о-пліч за свободу,
І він, незламний, переміг!
______________
* Гайд;маки — (від тур. haydamak — бродник, кочівник, розбійник)- Википедия.