*** (Борис Пастернак, 10.02.1890 - 30.05.1960)
О, знал бы я, что так бывает,
Когда пускался на дебют,
Что строчки с кровью - убивают,
Нахлынут горлом и убьют!
От шуток с этой подоплёкой
Я б отказался наотрез.
Начало было так далёко,
Так робок первый интерес.
Но старость - это Рим, который
Взамен турусов и колёс
Не читки требует с актёра,
А полной гибели всерьёз.
Когда строку диктует чувство,
Оно на сцену шлёт раба,
И тут кончается искусство,
И дышат почва и судьба...
*** (переклад П.Голубкова)
О, знав би я, що так буває,
Коли пускався на дебют,
Що з кров'ю ті рядки - вбивають,
Нахлинуть горлом – та і вб'ють!
Від жартів цих, з таким підтекстом,
Відмовився б я навідріз.
Початок той - далеко десь там,
Де перший інтерес з'явивсь.
Та старість - це вже Рим суворий,
Туруси на колесах - товсь...
Не читки вимага з актора,
Його загибелі всерйоз.
Коли щось почуття диктує,
Воно раба на сцену шле,
Зникає тут мистецтво всує,
Дихають грунт, буття але...