Перевод с украинского языка
стихотворения Галины ТКАЧУК
"Вже розлук менi доволi"
http://stihi.ru/2014/02/11/5011
Вновь встречаешь на перроне
И тревога вновь в глазах.
В речи нежность и в ладони,
Белый иней на висках.
Ты в волненье, как впервые.
Не пойму никак и я -
Что ж тому виною было?
Что ж дрожит душа моя?
Я давно уж не девчёнка,
Ты такой солидный.- Ах!
И стучат сердечки звонко,
Жажда страсти на устах.
Мне разлук вполне хватает.
Я шепчу:"...люблю тебя..."
Вновь судьба судьбу встречает,
Снова... вьюжит, снег метя...
Привожу оригинал стихотворения:
"Вже розлук менi доволi"
Галина ТКАЧУК
Знов стрічаєш на пероні
Із тривогою в очах.
З під сніжинок білі скроні,
Нотки ніжності в речах…
Ти хвилюєшся, як вперше…
Не збагну ніяк вже я -
Що виною тому врешті?
Чом тремтить душа моя?
Вже давно я не дівчисько,
Ти також поважним став.
Як ніколи - серцем близько
І жагою при вустах!
Вже розлук мені доволі,
Шепочу: « … люблю тебе… »
Знов зустрілись наші долі,
Знову … віхола мете …