Дико сумую...

Черновик Обезумевшей
Чергова моя тиха і безсонна ніч
Пошепки, в нікуди :"Надобраніч, коханий"
Я дико сумую за твоїм "Привіт, чом не спиш?"
Таким рідкисним, і таким до болю бажаним

Будильник,шепчу "Добрий ранок, гордий мій"
В чорновик записую те, що за ніч наболіло
Я дико сумую, за твоїм стриманим поглядом
Який я ніколи не могла до кінця зрозуміти

Світ потроху втрачає для мене усі свої барви
Світ потроху стає для мене абсолютно байдужим
Я дико сумую за твоїм "Привіт, як справи?"
І у відповідь замість "без тебе ніяк", "не дуже"

Я з думками і страхом своїм, топчусь на межі
Я боюсь втрачати тебе,і ось, знову і знову
Дико сумую за твоїм "Кинь щось із своїх віршів"
Все тобі, життя моє, кожне написане слово

Будь-ласка будь поряд зі мною, не стій обабіч
Я так хочу, на мить хоча б, просто тебе обійняти
Я дико сумую за твоїм сухим "Надобраніч"
Не зникай, дай шанс мені спокійно засинати