Спогад

Новак Александр Ярославович
Ваші шкільні роки так швидко пролетіли,
Нестримний час, - мов птах, летить кудись.
Здається, вчора першачками Ви за парти сіли,
Аж глянь, … вже тридцять років пронеслись.

Життя святкова  й  кругла дата
Зібрала в дружнім колі знову Вас.
Для того, щоб змогли Ви пригадати
Шкільний і безтурботній, світлий час.

Згадайте ж весело роки свого навчання,
Прикольних  вчителів, веселий дружній клас,
Юнацьке перше, несміливе ще, кохання
І тих, кого немає  серед  нас.

Згадайте  вчителів,  з яких багато
Навічно відійшли у небуття,
Згадайте   тих, що вміли Вас навчати
Складній науці  з  назвою Життя.

У  Вас є діти, - будуть і онуки,
Час, мов ріка, нестримна кожна  мить.
Навчайте  їх  азам  життя-науки,
Але й вони хай теж навчають жить.

Хоч  ми учителі  вже  сиві,
Та дорога для нас ця мить,
Хоч не такі, … як колись,  - красиві,
Але ще творча іскорка в серцях  горить.

Хай ця іскринка не погасне з часом,
В життєвих буднях,  в радості  й  біді,
У спогадах  я залишаюся  із  Вашим  класом,
Найкращим й мудрим,  - яким Він був тоді.

Й  цю зустріч не забуду я ніколи.
Хоч скільки років ще в житті пройде,
Бо час від часу,   … - до класу і  до школи
Мене стежина  пам’яті  веде.

         Моїм ВИПУСКНИКАМ !!!    14.02.2014