http://www.stihi.ru/2010/04/18/8946
Стара зима и сморщена морозом,
Лениво катится своим ледовым возом…
Снежинок рой, как дрозофильных мух,
От них спасусь в воротниковый смух
На голой на дороженьке на стылой,
Где жизнь мою заполонить не в силах
Среди обетов, смут, и не таясь,
Кичится злонамеренная мразь…
Застенчивого в темпе я адажио
Плыву тихонько против стана вражьего,
Изнеможённый весь, покорный Ангел сна
Весну не будит, крепко спит весна…
Мой Господи! Влюблённая Стокротка*
Спешит к Тебе, путь жизненный короткий,
Явился только в мир – а глядь, конец!
Я так прошу желанный мне венец,
Перетерпев сиротство в чуждом доме,
Уснуть в Твоих объятьях, в вечной коме,
Среди огарков свеч, бумажных роз…
Пробудит чуткий сторож ночь от грёз,
Учтиво под собачий мирный лай
Покажет двери мне в Небесный Рай…
Оригинал
Стара зима, побрижена морозом,
Повагом котиться своїм льодовим возом...
Сніжинок рій, як дрозофільних мух,
Через яких я кутаюся в смух
На голій, аж полив'яній дорозі,
Де захопить життя моє не в змозі
Серед обітниць, смут і сподівань
Хизується у злі мерзенна твань...
У темпі соромливого адажіо
Пливу повільно проти стану вражого,
І, весь знеможений, покірний Ангел сну
Не будить геть заблукану весну...
Всеможний! Вкрай стуманена Стокротка
Спішить до Тебе. Бо життя коротке -
Тільки оговтався , а вже його кінець!
Я так молю сподіваний вінець,
Зазнавши всіх поневірянь у приймах, -
Заснути у Твоїх снажних обіймах
Між паперових роз, огарків свіч...
Сторожкий стукар збудить темну ніч
І чемно під собачий мирний лай
Покаже двері у Небесний Рай...
*Стокротка - маргаритка
Снажних - сильних
Стукар - нічний сторож
Иллюстрация из Интернета.