Вже й лютий наш до фінішу прибіг,
Та ще не закінчилась сага біла –
Мереживом тоненьким ніжний сніг
Вночі зима тихенько простелила…
А вранці на дорогах він розтав
І на газонах швидкісно зникає…
Й чаклунський шепіт з-під вологих трав
Так струни серця лагідно торкає…
Ще в березні не раз прийде зима –
Така вже в неї віроломна звичка…
Тільки змагатись з Сонцем їй дарма –
Воно весни цілує юне личко…
27.02.14