Життя іде, і час так швидко лине,
Бабуся зараз, а була колись!..
Та серденько ще стукає неспинно
І є прикази із душі: - Не гнись!
Ось і не гнусь - з онукою з садочка,
Як на пару ( люблю його - життя!),
І біля нею пурхаю, мов квочка,
А в неї - з кожним часом відкриття!
Онучечка моя!.. А завтра - свято,
Сказала вчора: «Бабцю, ти прийди!
Ми будемо віршів читать багато…»
- О Господи, спаси нас від біди
Від тої, що в Криму, на узбережжі!
Дай спокій матерям, спаси синів,
Постав на апетити Свої межі,
Хай відійдуть часи оці сумні!
Зігнуся, Отче, лиш перед Тобою,
Віддячу за любов Твою до нас,
Твоєю буду донькою, рабою,
На Тебе лиш надіюсь, Ти - наш Спас!
03.03.2014