Памяти Петлюры
1.
Уходили - за вёрстами вёрсты,
За плечами хрипел Батый.
Серебрилась земли короста
От промёрзшей насквозь воды.
Сизой далью - чужая воля -
Завораживала седоков,
И мороз на теле Подолья
Сохранял письмена подков.
2.
В те горячие, злые годины
Неужели уснул Господь?
Страшно отпрыски Катерины
Истязали покорную плоть.
Обнажались - постыдно и страшно -
Горе, нищенство и порок...
Почему ж от бесплодной пашни
Отвернулся тогда пророк?
Почему не метнул десницей -
Белой молнией - благодать,
Запечатывая зеницы,
Чтоб о прошлом не вспоминать?..
И вникая в созвучья земные,
Лишь отбой отыграл трубач,
Еле сдерживала Мария
Свой безудержный женский плач.
25.5.1926
3.
Дня простуженная прохлада
Заслонилась туманной мглой,
И эпоха огня и чада
Пролетит сквозь неё стрелой.
Зори вслед нам огнём пылали,
За верстой унося версту,
И горбато тянулись дали
От креста и опять - к кресту.
И зиял горизонт, как яма,
И гудели ветра в ушах
Над оставленными полями,
Где гремел наш железный шаг.
25.5.1926
Перевод с украинского
Євген Маланюк
З «Чорної Еллади»
Пам'яті Петлюри.
1.
Відійшли у негоду, у розталь.
За плечима хрипів Батий.
Прокаженна земна короста
Відбивала татарські сліди.
Сизий простір, за милею — миля,
Мовчазний і ворожий — минав,
І мороз на тілі Поділля
Підкопитні кріпив письмена.
2.
В ті розжеврені, хижі години
Невже ж спочивав Господь?
Страшно покритки Катерини
Мордували покірливу плоть.
Страшно й соромно лоно голе
Випиналося з-під ганчірок...
Чом же дике, неплодне поле
Не відвідав тоді пророк?
Чом не кинув у тіло повії
Блискавкою — благодать?
Ти склепив тоді хмарні вії
І ніхто не посмів нагадать.
Лиш, вслухаючись в шуми земнії,
Як одбой вигравав сурмач,
Гамувала пречиста Марія
Свій нестримний жіночий плач.
25.05.1926
3.
А осінь глуха і зимна
Стіною туману йшла.
Лиш епоха пекуча і димна
Ще дзичала крізь ню, як стріла.
Розтремтілі простори гойдались
І хилились крокам у такт,
І летіла горбата далеч
Від хреста — і — до хреста —
Там, де Захід зіяв, як брама,
До відвічних прабатьківщин.
Над непімщеними ж полями
Ще гримів наш залізний чин.
26.05.1926