Не стріляй у мене брате,
Ми ж з тобою рідні,
Розділили з дуру хату,
Бо батьків не гідні...
Запалає половина,
То згорить і друга,
На обох лежить провина,
Що на серці туга...
На крові не зробиш долі,
Не собі не дітям,
Залишаться й твої голі,
Помандрують світом...
Ми забули,що нас вчили,
Хто є наша мати,
Сварки бійки породили,
Русь не упізнати...
Слова спільні, різні мови,
Але зміст єдиний,
Хто не житиме в Любові,
Шлях до домовини...
Давай брате свою руку,
Як що ні, молися
І виходь у чисте поле
На сміх людям, битись.
П.В.М. 11.03.2014г.
Благодарю Светлану Елисееву-Гарри за великолепный перевод:
Не стреляй, кричу я брату:
Мы ж с тобой родные,
Разделили с дуру хату -
Для отца святыню,
Загорится половина -
Не спасем вторую,
Оба мы с тобой повинны
За погром и смуту...
На крови не сделать счастья
Ни себе, ни детям,
Нищетой бы не остаться,
Не пойти б по свету...
Нас родители учили -
Мы родные братья,
Русь Святую долго чтили -
Кто ж наслал проклятья...
И слова у нас похожи -
Смысл речей понятен,
В целом Мире нет дороже
И роднее братьев!
Руку, брат, подать не хочешь,
Дай хоть помолиться...
И выходь во чисто поле
На смех людям биться.
18.03.2014г.