Людино, чом це ти не спиш
У ці липневі теплі ночі?
Що в небі бачать твої очі,
Про що нічна шепоче тиш?
Чумацький шлях простягся небом
І зорі там горять ясні.
У тій бездонній вишині
Всі зорі скрізь такі, як треба.
Ні, звістку ти страшну почула:
Що там, де острів і моря,
Зла термоядерна зоря
Над світом лихом спалахнула.
І небо чорне, ніби плаче,
І йдуть удень і уночі
Злорадні ядерні дощі
Згори на голови дитячі.
Вставай за мир, підводься світе,
Хай кожен скаже слово «НІ»
Ми перепинем шлях війні -
Нехай щасливі ростуть діти!