У темній ніченьці
зорі зачинені,
Стомлені, видно,
спать вже лягли.
Сірі тумани понад долинами
Шатра свої розп’яли,
А он за селами,
довгими гонами,
Наче багаття вічне горить.
Сталеві коні
йдуть там колонами,
Лан там орють трактори.
Так до світанку,
до сонячних променів
В полі гудітимуть двигуни.
І лише вранці
хлопці потомлені
Мріяти будуть про сни.
А тумани сірі
зі сна потягнуться,
Шатра піднімуть вгору свої.
З будь-яким ділом
трактористи справляться,
Бо вони – сини землі.
Бач, знову за селами
довгими гонами,
Наче багаття, сонце горить,
Сталеві коні
йдуть там колонами,
Лан там орють трактори.