Тихше, вітре, тихше,
Спочинь ранком в гаї.
В тиші колос зерно
Мрійно наливає.
Тихше, вітре, тихше,
Гойдай зелень-квіти,
Там в гніздечках, вітре,
З матерями діти.
Їх гніздечка звиті,
Із зілля-травиці.
Тихше, вітре, тихше,
Сонце дітям сниться.
Чуєш, вітре, вітре,
Час вже серце мати,
Там, де мати й діти,
Тиші панувати.
Тихше, вітре, тихше,
Пригадай дитинство,
Над тобою ж мати
Розпинала крильця.
Не шугай же, вітре,
Не збиткуй гаями,
Хай в гніздечках діти
Ростуть з матерями.