Как же протоптать к тебе мне тропы?
В сизой мгле чего ещё я жду?
Но прожжёт ли синий жар Европы
Азии несметную орду?
Ты молчишь - неузнанна, желанна,
Как октябрь прозрачный - нежива.
Что тебе проклятья и осанна? -
Пепел звуков, мёртвые слова.
Даль - в проказе золота. Над нею
В небеса глядит среди полей
Готикой единственной твоею
Жертвенники строгих тополей,
Путь-дорогу преградив ненастью,
Вехами расчерчивая край,
Что, открыв себя, как двери - настежь,
Верит в свой пригрезившийся рай.
13.Х.1931
Перевод с украинского
Євген Маланюк
Батьківщині
Як до Тебе протоптати тропи?
В сивій млі спостерегти мету?
Чи ж пропалить синій жар Европи
Азії проказу золоту?
Ось мовчиш незбагнена, незнанна,
Мов прозорий жовтень, нежива,—
Щож Тобі — прокляття чи осанна?
Мертві звуки, неживі слова.
Рівний простір в язвах позолоти
Залягає площиною піль,
Тільки часом — Твій єдиний ґотик -
Повстають жертовники топіль,
Перетявши безнадійний позем,
Вносячи мірило у безкрай,
Що завжди беззахисний на грози
Сумно мріє про майбутній рай.
13.10.1931