Не про блакить кажу,
Що Всесвіт оповила,
Не про траву я ту,
Що землю буйно вкрила.
Я про людей труда
Повім вам своє слово,
Хто зерно засіва
У землю чорноброву.
Хіба що до квіток
Зрівняти їхню вдачу,
Трудящих трударів
Я завжди зримо бачу.
Вони, мов бджоли ті,
Спішать із сонцем в поле.
Плекають врожаї
На довгих-довгих гонах.
За працю - подвиг той,
Людям труда усім
Душею й серцем шлю
Я свій земний уклін.