Вокруг проносятся миры
Должно быть близок конец света
Но до безжалостной поры
Ты мне не говори про это
Пусть то о чём сейчас молчим
Рыдает где-то в дымке синей
Доступно слышать нам одним
Как плачет скрипка Паганини
Она прорвалась и поёт
Сквозь шум и ужас мирозданья
Она спасает предаёт
И воплощает все желанья
Но я послушная судьбе
И отступаю без ответа
Лишь издали молюсь тебе
Источник света
Довкола нас кружлять світи,
Та линуть в темряви безодню,
Але ти чуєш, я благаю, ти
Помовч про те, хоча б сьогоді,
Те, особисте для обох,
Крізь марево блакитне лине,
Як з неба солов'їний тьох -
Сльоза зі скрипки Паганіні.
Та скрипка,вища за будення,
То бреше, то віщує знов,
Висмоктує всю душу з мене,
Даремні мрії і любов.
Але покірливо до долі,
Ловлю я скрипчине тепло,
Та молитов моїх доволі
Тобі, о світла джерело!
Не знаю, Золотце, что вышло, уж как получилось, лучше не смогу.
Андралекс Сергеев 24.04.2014 15:00
А вийшло незвичайно гарно!
Просто диво!
Мені Голді похвалилась Вашими перекладами!
Дуже сподобались!
Заношу Вас у вибрані! Буду читати!
А Голді прекрасна поетеса!
Є що перекладати!
Галина Ткачук 24.04.2014 20:32
Щиро дякую, пані Ткачук !
Андралекс Сергеев