Одного разу як ішов
Я тихо біля хати,
Почув як сина на зорі
Добру повчала мати:
- Розпочинай життя з добра,
Не зич нікому лиха.
Зроби модельку літака,
Пройдися садом тихо.
Коня чи трактора змалюй
У плузі чи сівалці.
Садок вишневий розфарбуй,
Овець отару в балці.
Або ж ідеш і чуєш плач –
То кошеня маленьке,
Нявчить голодне, бо нема
Поблизу мати-неньки.
Візьми його та нагодуй,
Дай молока, сметани,
Воно одужає, зросте,
Тобі в пригоді стане.
В негоду може пташеня
Якось з гніздечка впало,
Забилося в тісний куток-
Життя тим рятувало.
Допоможи йому мерщій
Вернутися в гніздечко.
У птаха, кажуть, є душа,
У нім – живе сердечко.
Добру учися, сину мій,
Та щастя бажай море.
Теплом і щирістю душі,-
Завжди зарадиш горе.