Я надто себе люблю, щоб жити завжди тобою

Женева Маррон
Я надто себе люблю,
Щоб жити завжди тобою.
Без розпачу, без жалю
Прощаюся із любов'ю.

Я надто кохала нас
І надто хотіла бути.
Та знала, що прйде час
Забутися і забути.

Я надто щаслива без
Очей, губ і рук нерідних.
Лунає сміх до небес.
Твоя наречена, Вітре.

2012