ПОЕМА СЮР: ПРО ПЕ...
Для позакласового читання
Наші прадіди – як кажуть –
Були добрі козаки.
Як ковтнуть з чотири кварти,
Ремиґнуть, як ті бики,
Та з горохом пирогами
Оковиту заїдять…
То, як стрельнуть –
У султана, й хана,
Шибки затремтять.
Ну, а шляхта навтьоки,
Коли стрельнуть козаки.
То колись…
Колись бувало.
Козаків нема – хохли?!
Чи гороху їдять мало?
Не стріляють – хлип, та хлип,
Десь по нірках-закухонках.
Що поробиш – кишка тонка.
Є ще й тхорики, підленькі,
З-за вугла, чи з-під-тишка –
"Вот вам, вот вам незалєжность" –
Підпускають шепітка.
Хитрий зух, той вражий дух,
Все собі прибрав до рук,
І смердить, як у сортирі без асенізації.
Знахабнів на хабарах,
Різних махінаціях.
Розкрадає все, гребе
У свою калитку.
Вражий дух всіх об…скубе,
Обдере до нитки!
Ще не вмерла Україна.
Бо не народилась.
І не дасть їй, вражий дух,
Щоб на світ з’явилась.
Та й нема кому родить.
Чи робилка з п’яну спить?
Чи то хлопці не жонаті –
Глючать секс одної статі?!
То ж не стрельнуть, як бувало,
Бо – заткнуте піддувало.
Є такі, що зиску ради,
Цілувать сідницю раді
Зайді – злодію й бандиту...
Лиш бим впхатись до корита.
Патріоти – що з них взять?
Тільки роблять, що ...триндять.
Збираються в асамблеї,
Чаркуються – будьмо, геї!
Дуже вправні на язик,
Як до діла – з бульки пшик.
Тільки й мо’ – горілку пити.
Й цілу ніч "козу водити".
Є і опоненти, буцім дисиденти.
Але імпотенти, бо інтелігенти –
На тусовках шикають, фукають,
Інтелігентно пукають…
А щоб з лона України
Вражий дух прогнати геть,
Треба шаблю в руки взяти,
Й по козацькі стрельнуть –
!!!