О Конституція моя,
Закон трударського братерства,
Тобою квітне вся земля,
Ранкують стійко людські серця.
Як не пишатись, люди, нам,
Любити, мріяти, творити.
Орать поля, сіять жито,
І вільно з працею дружити.
В обіймах молота й серпа
Вгледіло людство сил уміння,
В колоссі нив, людське життя,
Марксистсько-Ленінське проміння.
О Конституція моя,
З зірок ранкових ти зіткана
І маків цвіту полум’я
Над миром в стяг комуни стало.
Немає в нас на небі веж,
Родині промінь сонця гріє!
І зріють ниви, теж без меж,
І мир в братерстві віковіє.
О Конституція моя,
Зірниченька жовтнева,
Поглянь, під стягом Ілліча,
Земля в вбранні травнева.