Дафiнка Станева. По чужих краях

Любовь Цай
Дафінка Станева
ПО ЧУЖИХ КРАЯХ

http://www.stihi.ru/2014/04/10/8276


      Я кажи ми, облаче ле, бяло...
                Ран Босилек

Край рідний кинувши, ізнов
рай втрачений шукаємо й любов
в чужім далекім краї.
Шовкове небо має
нам на прощання оболоком білим.
А хата наша заніміла –
чекає, поки вернемо додому...
Вже чути рев гучний потому –
це буря, зморена неначе,
і глухо колія сталева плаче –
немов у тих вагонах му;ка.
Останнє слово про розлуку
зникає за вагонним шумом.
Від сліз, що ронимо із сумом,
вокзал стихає у задумі.
Прощай, Вітчизно мила! З миром!
Тепло твоє так гріє щиро!
Де б не велось блукати знову –
хоч  в  Атлантиді пречудовій –
ми б хмарку білу все шукали,
що сльози мами увібрала.


Кадр из клипа болгарской певицы Петры (песня "Обич" - "Любовь"  на слова Доры Габе).