Здавна те відомо,
Про матерів пишуть,
Калиновим цвітом
Серця їхні дишуть.
Їм усі в одвіті,
Бо ж у їхнім вітті
Ягід виповняють
Вишні в білім цвіті.
Фарби, що чарують,
Матері дарують,
Серцем материнським
Голуби воркують.
Роси, що сідають
Й солов’ї співають,
Все те материнське,
Меж в котрім немає.
Проміж берегами,
Дністер - річка в’ється,
В котрій материнське
Серце також б’ється.
У дубовім листі,
Жолудь пригніздився,
В небі круглолиций
Місяць народився.
Полуниці в лісі,
Пшениці полями,
Всюди своє серце
Дарували мами.