***

Мыкола Ковальчук
Яка чарівна матінка-земля весною!
Та світ старий до цього, безперечно, звик,
Життя розкручується звично маховик,-
Юна весна іде неспішною ходою.

Ступає впевнено травою-муравою,
Немов досвідчений незримий чарівник,
Що дивувати всіх давним-давно привик,
І за оновлення життя стає до бою.

Сади квітують там де слід весни проліг,
І оживає буйно мертвий переліг,-
Весняний сад, зелену паросль родить.

У сонячнім теплі купається земля,
Мліють засіяні людиною поля.
Весна сьогодні в світі верховодить!